Загальні відомості про органічні в’яжучі та матеріали на їх основі

Органічні в’яжучі речовини поділяють на бітумні та дьогтьові, Вони являють собою складні суміші високомолекулярних вуглеводнів та їх неметалевих похідних (сполук вуглеводнів із сіркою, киснем, азотом), які змінюють свої фізико – механічні властивості залежно від температури.
До бітумних матеріалів належать природні бітуми, асфальтові породи, нафтові бітуми.
Природні бітуми — це в’язкі рідини та твердо – подібні речовини. Вони утворилися внаслідок природного процесу окислювальної полімеризації нафти, зустрічаються в місцях нафтових , родовищ, утворюючи лінзи, а іноді й асфальтові озера. Проте природні бітуми в чистому вигляді зустрічаються рідко, найчастіше вони містяться в осадових гірських породах.
Асфальтові породи — це пористі гірські породи (вапняки, доломіти, пісковики, глини, піски, сланці), просочені бітумом. Із цих порід виділяють бітум або їх розмелюють і застосовують у вигляді асфальтового порошку.
Нафтові (штучні) бітуми, здобуті переробкою нафтової сировини, залежно від технології виробництва можуть бути: залишковими, одержуваними з гудрону за до-помогою подальшого глибокого відбирання з нього масел; окислені, одержувані окисленням гудрону в спеціальних апаратах (продуванням повітря); крекінгові, одержувані переробкою залишків, утворюваних при крекінгу нафти.
Гудрон — це залишок з мазуту Масляних фракцій; він є основною сировиною для одержання нафтових бітумів (використовують його як в’яжучу речовину в дорожньому будівництві).
До дьогтьових матеріалів належать сирий кам’яно-вугільний, відігнаний дьоготь, пек, складений дьоготь.
Бітумні та дьогтьові в’яжучі в промисловості будівельних матеріалів та будівництві застосовують для виготовлення асфальтових бетонів, покрівельних, гідроізоляційних та пароізоляційних, матеріалів і виробів, гідроізоляційних та дорожніх мастик, бітумних емульсій, покрівельно – гідроізоляційних паст, а також для влаштування покриттів.