Основні вимоги до будівель

Тема №1 Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні

Урок №3 Основні вимоги до будівель

Кожна будівля має відповідати певним експлуатаційним вимогам: бути міцною, довговічною, вогнестійкою, нескладною за конструкцією, красивою зовні та зсередини, відповідати своєму призначенню, мати необхідні експлуатаційні властивості, забезпечувати найліпші умови для життєдіяльності людини.
Визначним у виборі конструкцій будинку, архітектурних і технологічних вирішень є зовнішні дії. Ці дії поділяють на силові та несилові.
До силових дій належать:
► навантаження від власної ваги елементів будинку (по-стійні);
► навантаження від ваги обладнання, людей, снігу, від дії вітру (тимчасові);
► дії в результаті аварії обладнання, сейсмічні тощо (особливі).
Несиловими діями є:
► температурні дії (спричинюють зміну лінійних розмірів конструкцій);
► дія атмосферної і ґрунтової вологи (призводить до зміни властивостей матеріалів конструкцій);
► рух повітря (змінює мікроклімат у приміщенні);
► дія променевої енергії сонця (спричинює зміну фізико-технічних властивостей матеріалів конструкцій);
► дія агресивних хімічних процесів, що відбуваються в приміщенні чи зовні.
З урахуванням цих дій будівля має задовольняти вимоги міцності, стійкості, довговічності та вогнестійкості.
Міцність будівлі — це її здатність протистояти дії зовнішніх і внутрішніх сил без руйнування й істотних залишкових деформацій.
Стійкість будівлі — це її властивість зберігати рівновагу в разі дії зовнішніх і внутрішніх сил.
Довговічність будівлі — це тривалість періоду її експлуатації, протягом якого вона не втрачає важливих експлуатаційних властивостей.
Вогнестійкість будівлі — це здатність матеріалу конструкцій будівлі витримувати дію високих температур або вогню й води (під час пожеж), не руйнуючись. Вогнестійкість характеризується ступенем і границею вогнестійкості. За ступенем вогнестійкості будівлі поділяють на неспалимі, важкоспалимі й спалимі. Границя вогнестійкості характеризується проміжком часу від початку займання до виникнення в конструкції граничного стану, тобто втрати несучої здатності, виникнення наскрізних тріщин, самозаймання тощо.
Сукупність показників довговічності будівлі та вогнестійкості конструкцій передбачає її капітальність. Залежно від капітальності виділяють чотири класи будівель.
До першого класу належать будівлі громадського призначення (театри, клуби, палаци спорту, готелі тощо), споруджені переважно у великих містах та обласних центрах. Такі будівлі мають відповідати найвищим вимогам, зокрема, довговічність стін без втрати потрібних експлуатаційних властивостей розраховується більш як на 100 років, зовнішні та внутрішні поверхні якісно опоряджуються.
До другого класу зараховують житлові та промислові будівлі з терміном експлуатації не менше ніж 50 років. їх споруджують у містах і селищах. Опорядження поверхонь має відповідати підвищеним вимогам.
До третього класу належать житлові, сільськогосподарські та малі промислові будівлі з терміном експлуатації не менш як 20 років, які зводять у районних центрах, малих містах і селах. Опорядження поверхонь також має бути поліпшеним.
До четвертого класу належать будівлі, які мають не більше ніж два поверхи. До них ставляться мінімальні вимоги, що передбачають, зокрема, просте опорядження поверхонь.
Не класифікуються тимчасові будівлі (склади, сараї тощо) з терміном експлуатації до п’яти років.
Будівлі мають також відповідати вимогам економічності та архітектурної виразності.
Економічність будівлі полягає в тому, щоб вартість 1 м2 або 1 м3 її під час будівництва не перевищувала визначених норм. Економічність будівництва, у тому числі зниження вартості будівельно-монтажних робіт, є одним із найважливіших завдань. Вирішують його раціональним проектуванням, щоб будівля відповідала своєму призначенню, вибором конструкцій і матеріалів, застосуванням передової організації і технології будівництва.
Архітектурна виразність будівлі характеризується її загальним виглядом з урахуванням призначення, опорядженням і якісним виконанням робіт.

Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт» стор. 21 – 23

Залишити відповідь