Організація праці опоряджувальників. Технічне нормування

Урок №8 Організація праці опоряджувальників. Технічне нормування

1. Складання планів будівельними організаціями.
Кожна будівельна організація, наприклад трест, може самостійно складати свої плани на рік, квартал, місяць
2. Собівартість будівлі: прямі і додаткові витрати.
Собівартість — це один з основних показників роботи будівельної організації, який визначається витратами в грошовій формі на виконання будівельних робіт. Собівартість складається з двох показників: прямих і додаткових витрат.
У прямі витрати включають видатки за матеріали, вантажні і транспортні роботи, видатки на паливо, електроенергію, воду, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, а також виплату заробітної плати робітникам.
Додаткові витрати складаються з видатків, пов’язаних з організацією управління будівництвом і технічного керівництва ним, побутового обслуговування робітників, а також витрати на соціальне страхування, охорону праці, техніку безпеки, протипожежні заходи.
3. Рентабельність. Вимірювання рентабельності. Госпрозрахунок.
Будівельна організація повинна також забезпечити виконання плану прибутків, тобто вона має бути рентабельною.
Рентабельність вимірюється сумою прибутку і рівнем рентабельності.
Щоб визначити рівень рентабельності, треба суму прибутку поділити на суму витрат і помножити на 100 %.
Підвищення рентабельності є основним завданням колективів будівельних організацій. Рентабельність збільшується, якщо зменшуються витрати на будівництво. Щоб досягти цього, всі підрядні будівельні організації перейшли на госпрозрахунок.
Госпрозрахунок — це такий метод управління будівельним виробництвом, при якому видатки на будівництво, тобто на виконання будівельно-монтажних робіт, перекриваються за рахунок власних ресурсів будівельної організації. Основне завдання госпрозрахунку полягає у виконанні плану будівельних робіт при найменших матеріальних, трудових і грошових затратах. Це завдання можна виконати лише за умов правильної організації робіт, підвищення продуктивності праці і економії будівельних матеріалів.
4. Види бригад: комплексні і спеціалізовані
Ланки робітників об’єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.
До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, штукатурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом на великих об’єктах роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій.
До складу спеціалізованих бригад входять до 15 робітників, комплексних — до 25—ЗО. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник-бригадир, якого призначає або затверджує після обрання його членами бригади, адміністрація управління. Він керує роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.
5. Форма організації і праці в бригаді
Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть поточними методами: потоково-розчленованим, потоково-комплексним, потоково-конвеєрним тощо.
6. Організація робочого місця опоряджувальника
Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.
7. Єдині норми і розцінки на будівельно – монтажні і ремонтні роботи (ЄНіР)
З метою правильного обліку виконаної роботи встановлено технічні норми часу і виробітку, які відповідають рівню сучасної техніки, передовій технології і досягненням новаторів виробництва. Норми періодично розробляють і видають спеціальними збірками, які мають назву «Єдині норми і розцінки на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи (ЄНіР). Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Є8.
Нормою часу (Нч) називають кількість робочого часу, який надається робітникові певної кваліфікації для виконання одиниці продукції (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).
Нормою виробітку (Нв) називають кількість готової продукції, яку повинен виробити робітник відповідної кваліфікації за одиницю часу (1 год).
Норма виробітку тісно пов’язана з нормою часу. Чим більше продукції виробляє робітник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, і навпаки. Залежність між ними обернено пропорціональна і записується такою формулою:
Нч=1/Нв.
У будівництві встановлено шість розрядів. Перелік робіт, які повинен виконувати робітник відповідного розряду, зазначений у «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників» і визначається кваліфікаційною характеристикою. Крім того, робітник повинен уміти виконувати роботи нижчих розрядів.

Залишити відповідь