Підготовка дерев’яних поверхонь до штукатурення

Тема №3 Підготовка поверхонь під обштукатурювання

Урок №24 Підготовка дерев’яних поверхонь до штукатурення

Для кращого зчеплення дерев’яної поверхні з штукатурним шаром її оббивають дранкою, очеретом чи вербовою лозою. До початку роботи з дранкою її сортують за розміром та якістю. З кривої і тонкої дранки підбивають перший шар — простильний, а з прямої — другий (вихідний). Простильний шар роблять з кривої дранки тому, що між такою дранкою і поверхнею будуть утворюватись більші проміжки, ніж при використанні прямої дранки, а це значить, що під час штукатурення в них буде потрапляти розчин, що сприятиме кращому утриманню штукатурного шару на поверхні. Дранку прибивають хрест-навхрест (рис. 1, а) під кутом 45° відносно підлоги чи стіни (при підбиванні стель). Щоб дранка не порушувала штукатурний шар при жолобленні у разі намокання, в місцях стиків між кінцями дранок слід залишати проміжок 2—3 мм завширшки.
Відстань між окремими дранками повинна бути: для горизонтальних поверхонь — не більше 45 мм, для вертикальних — не більше 55 мм. Прибивають дранку штукатурними цвяхами 30—40 мм завдовжки. Цвяхи забивають через одне-два перехрещення дранок. Між поверхнею і двома шарами дранки утворюється простір, в який запливає рідкий розчин і міцно зчеплюється з ними.
Щоб збільшити продуктивність праці при значних обсягах робіт, поверхню оббивають не окремими дранками, а готовими щитами. Щити плетуть або збивають цвяхами на спеціальних столах-верстаках. Стіл у місцях перетину дранок повинен мати отвори, щоб цвяхи, якими збивають щити, не входили в кришку стола. Збиваючи щит, цвяхи забивають так, щоб їхні кінці виходили знизу дранки на 4—5 мм. Коли оббивають стіни, готові щити прикладають до них так, щоб дранки були під кутом 45° до підлоги і забивають цвяхи, що є в щиті.

урок15
Для тепло- і звукоізоляції поверхні оббивають повстю, рогожею або картоном, а для гідроізоляції — толем або руберойдом. До прибивання дранки вибраний матеріал закріплюють на поверхні цвяхами, які загинають. При цьому тонкий матеріал (толь, картон) з’єднують внапусток, а товсті (повсть) — впритул. Підбиваючи повсть, необхідно стежити за тим, щоб між окремими кусками її не було значних щілин. По закріпленому ізоляційному матеріалу прибивають дранку або сітку як звичайно.
Очерет або вербову лозу прибивають до поверхні поштучно чи у вигляді готових матів. Окремі очеретини прикріплюють до поверхні дротом або дранкою (рис. 1, б). Щоб закріпити очерет дранкою, спочатку на поверхні наживляють дві дранки, відстань між якими має бути трохи меншою за довжину очерету. Під дранки закладають в один шар очерет і прибивають їх по всій довжині. Після цього укладений шар очерету закріплюють більшою кількістю дранок, прибиваючи їх паралельно до перших двох на відстані 10 см одна від одної. Для закріплення очерету замість дранки можна застосовувати м’який дріт, прибиваючи його Г-подібними цвяхами або загинаючи звичайні.

Влаштування сітчасто – армованих конструкцій під штукатурення

Тема №3 Підготовка поверхонь під оштукатурювання

Урок №14 Влаштування сітчасто – армованих конструкцій під штукатурення

Сталеві балки перекриття, що будуть виступати з його площини, перед встановленням їх на місце і штукатуренням обмотують сіткою чи дротом (рис. 1). Відстань між витками дроту має бути не більше 5 см.

урок14.мал1
Сталеві балки (рис. 2, а, б), нижня площина яких буде співпадати з нижньою площиною перекриття, підготовлюють таким чином. З арматурного дроту діаметром 4—5 мм заготовлюють хомути 2, які навішують на нижню полицю балки на відстані 10—15 см один від одного. Під хомути закладають тимчасові прокладки — два поздовжні прути 3 з того ж дроту. Щоб хомут міцно тримався на балці, кінці його ударами молотка притискують зверху до полиці. Після цього між арматурним каркасом і нижньою площиною полиці балки утвориться простір, в який під час штукатурення буде заходити розчин. Це сприятиме кращому зчепленню розчину з металевим каркасом. Потім з-під хомутів виймають поздовжні прути і хомути переплітають м’яким дротом 5 або прив’язують до них сітку.

урок14.2
Підготовити балки до штукатурення можна після повного влаштування перекриття. У цьому випадку арматурний каркас приварюють до нижньої площини балки.
Одним із різновидів армованих конструкцій, що підлягають штукатуренню, є підвісна стеля. її влаштовують у вигляді суцільної сітки, яку розміщують на певній відстані від залізобетонного перекриття (рис. 3) і обштукатурюють.

урок14 мал3
Сітку натягують по попередньо змонтованому з арматурної сталі каркасу.
Каркас складається з двох частин: несучої і розподільної. Несуча частина каркаса складається з гачків 2, закріплених у перекритті 1 і поздовжніх арматурних прутів 3, закладених у загиби гачків. Для встановлення несучої частини каркасу у перекритті висвердлюють або вибивають шлямбуром відповідні отвори, вставляють в них гачки, закріплюють їх металевими клинками і ці місця в перекритті замазують цементним розчином. Потім укладають поздовжні прути. Якщо підвісна стеля була передбачена проектом, то залізобетонне перекриття влаштовують так, щоб кінці арматури виступали з його площини. До цієї арматури приварюють поздовжні прути каркаса.
Розподільна частина каркаса складається з поперечних арматурних прутів 5, які прив’язуються м’яким дротом або приварюються до несучого каркаса. Кінці прутів закріплюють в стіні так само, як закріплювали гачки. Потім до цих прутів прив’язують арматурну сітку 4, з розмірами отворів 10×10 мм, на яку будуть наносити штукатурний розчин.
Сітчастоармовані конструкції можна застосовувати також для влаштування перегородок, карнизів, пасків тощо.

Затягування сіткою стиків різнорідних поверхонь

Тема №3 Підготовка поверхонь під обштукатурювання

Урок №21 Затягування сіткою стиків різнорідних поверхонь

У місцях потовщеного штукатурного шару (віконні та дверні укоси, галтелі, карнизи) чи на стиках дерев’яної і кам’яної поверхонь набивають металеву сітку з розміром отворів від 10×10 до 30×30 мм (рис. 1, а) або цвяхи, на які намотують дріт. Якщо в деяких місцях на плоских горизонтальних поверхнях товщина штукатурного шару буде більше 2 см, а на вертикальних — більше 3 см, їх також обтягують сіткою або роблять плетіння з дроту.

урок13
Сітку прибивають до поверхні цвяхами, які забивають безпосередньо в поверхню, у шви кам’яної кладки або в заздалегідь закладені дерев’яні пробки. Щоб сітка щільно не прилягала до поверхні і під час штукатурення у простір між нею і конструкцією западав розчин, під неї підкладають дерев’яні реєчки, дріт, вербові лозини завтовшки до 5 мм. Щоб сітка міцно трималася, цвях забивають до половини його довжини, лишок загинають, притискуючи ним сітку. Ширина сітки для оббивання стику дерев’яної і кам’яної поверхонь має бути не менше 10 см. Канали, в яких прокладені електричні або телефонні кабелі, стояки центрального опалення чи водопроводу перед штукатуренням також затягують сіткою рис. 1, б). У цьому випадку сітка повинна бути на 10—15 см ширшою ніж ширина каналу. Канали в конструкціях з бетону закладають плитами.
Плетіння по цвяхах виконують з дроту діаметром 0,8 — 1,2 мм. Якщо дріт погано гнеться, то його відпалюють. На поверхню, яку потрібно армувати, набивають рядами цвяхи на відстані 10 см один від одного. Аби іржа з дроту і цвяхів не проходила на поверхню штукатурки, цвяхи забивають так, щоб їхні головки після штукатурення були нижче зовнішньої поверхні штукатурного шару не менш як на 15 мм. По забитих цвяхах натягують дріт, обмотуючи його один або два рази навколо цвяха.

Підготовка цегляних і бетонних поверхонь до штукатурення

Тема №3 Підготовка поверхонь під оштукатурювання

Урок №20 Підготовка цегляних і бетонних поверхонь до штукатурення

Цегляні поверхні стін, виконані у пустошовку, перед штукатуренням обмітають від пилу і змочують водою. Цегляні поверхні з швами, заповненими розчином, а також бетонні поверхні насікають троянкою, зубилом, насікальним молотком тощо, утворюючи на них похилі борозни 3—5 мм завглибшки на відстані 50—80 мм одна від одної, (рис. 1). Виконуючи цю операцію, треба працювати в захисних окулярах і рукавицях, користуючись справним інструментом.

урок12
Після насікання поверхню очищають від пилу віниками, щітками або за допомогою стиснутого повітря, що подається в приміщення по шлангах від компресорної установки, і рясно змочують водою, аби під час штукатурення вода з розчину не так швидко всмоктувалась у поверхню. Змочують і промивають поверхню водою, набризкуючи її щітками або з шлангів, підключених до водопровідної мережі.
Кам’яні поверхні очищають від різних плям металевими щітками, а напливи з твердого розчину та камені, що виступають, зрубують зубилом. Якщо поверхня забруднена на значній площі, її очищають піском за допомогою піскоструминних апаратів. Штукатурити починають через 1—2 год після змочування поверхні водою.